-
1 testimonial
1. n1) характеристика; рекомендація, рекомендаційний лист2) колективний подарунок; нагорода, підношення; вітальний адрес3) ознака, свідчення4) посвідчення, свідоцтво; сертифікат; атестат; перепустка2. adj1) подячний; вітальний; що організується на честь когось2) доказовий, показовий; що засвідчує* * *I n1) рекомендація, характеристика, рекомендаційний лист2) колективний дарунок; підношення; нагорода; привітальна адреса3) заст. знак, свідчення4) заст. посвідчення, сертифікат, свідчення; атестат; пропускII a2) привітальний; в знак подяки, що організований на честь ( когось)3) показовий, що свідчить про щось, доказовий -
2 opinion evidence
думка ( свідка як доказ), свідчення в формі думки -
3 testation
доказ; свідчення (в т. ч. свідка) -
4 bevis
доказ; посвідка -
5 evidence
1) доказ, докази, уліка, уліки, доведення, підтвердження; речовий доказ, речові докази; наведення (надання) доказів; свідчення (в т. ч. свідка); давання свідчень; засіб доведення, засоби доведення; дослідження доказів ( як стадія судового процесу)2) доводити, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); свідчити, давати свідчення; слугувати доказом•evidence discovered as a result of the search — докази, виявлені внаслідок обшуку
evidence elicited through questioning of witnesses — свідчення, отримані під час допиту свідків
evidence furnished by witnesses — докази, отримані від свідків
evidence implicating the accused — докази, які дають підставу вважати, що злочин вчинено підсудним (обвинуваченим)
evidence in support of the opposition — мотивований протест; обґрунтування протесту
evidence irrelevant to the issue — докази ( або свідчення), що не стосуються питання, яке розглядається
evidence linking others to an assassination — докази, що свідчать про зв'язок інших осіб із вбивством
evidence obtained by an illegal search — докази, отримані внаслідок незаконного обшуку
evidence obtained during custodial interrogation — свідчення, отримані під час попереднього допиту ( коли допитуваний перебував під вартою)
evidence obtained from a suspect — свідчення, отримані від підозрюваного
evidence obtained in good faith under a search warrant — докази, отримані законним шляхом на підставі виданого ордеру на обшук
evidence obtained in violation of rules — докази, отримані з порушенням норм
evidence obtained through an illegal search — докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку
evidence on behalf of the prosecution — докази ( або свідчення) (з боку) обвинувачення
evidence of blood grouping tests — докази, отримані шляхом визначення груп(и) крові
evidence of obvious probative value — докази, що мають незаперечну доказову силу
evidence presented by the parties — докази, наведені сторонами
evidence relevant to credibility — доказ, що стосується надійності свідка ( або достовірності його свідчень)
evidence secured from an illegal arrest — докази, отримані внаслідок незаконного арешту
evidence seized in violation of a person's constitutional rights — докази, отримані із порушенням конституційних прав особи
evidence submitted by the prosecutor — докази, подані прокурором ( або обвинуваченням)
evidence sufficient to sustain the case — доказ, достатній для підтримання (даної) версії
- evidence againstevidence to support the charges — докази, що підтверджують обвинувачення
- evidence aliunde
- evidence and proof available
- evidence at law
- evidence before trial
- evidence by a party
- evidence completed
- evidence for the defendant
- evidence for the defence
- evidence for the defense
- evidence for the plaintiff
- evidence for the prosecution
- evidence garnered by bugging
- evidence gathered illegally
- evidence gathering
- evidence-gathering technique
- evidence in a trial
- evidence-in-answer
- evidence-in-chief
- evidence in corroboration
- evidence in court
- evidence in cross-examination
- evidence in disproof
- evidence in question
- evidence in rebuttal
- evidence in the case
- evidence introduced at trial
- evidence law
- evidence material to the case
- evidence obtained illegally
- evidence of an accomplice
- evidence of arrest
- evidence of character
- evidence of confession
- evidence of credibility
- evidence of crime
- evidence of criminality
- evidence of debt
- evidence of disposition
- evidence of fact
- evidence of flight
- evidence of guilt
- evidence of indebtedness
- evidence of identification
- evidence of identity
- evidence of marriage
- evidence of opportunity
- evidence of paternity
- evidence of practice
- evidence of reputation
- evidence of title
- evidence of what occurred
- evidence on appeal
- evidence on commission
- evidence on hearing
- evidence on oath
- evidence par excellence
- evidence presented
- evidence produced
- evidence relevant to weight
- evidence so obtained
- evidence supplied
- evidence tampering
- evidence technician
- evidence to contradict
- evidence to meet
- evidence to rebut
- evidence to the contrary
- evidence wrongfully obtained -
6 testimony
n1) юр. показання свідкаto give (to bear) testimony (to smth.) — давати показання під присягою
2) річ, що може бути доказом3) доказ, свідчення; ознака; дані4) твердження; (урочиста) заява; клятвене запевнення5) відверте визнання6) pl рел. скрижалі; святе письмо* * *n1) юp. показання свідка; показання свідків як доказexpert testimony — висновок /показання/ експерта
to doubt smb 's- — засумніватися в чиїхось показаннях
to produce testimony to /of/ one's statement — привести докази в підтримку своїх тверджень
to give /to bear/ testimony (to smth) — давати показання ( про щось) під присягою [див. 2]
to call smb in testimony — призвати когось у якості свідка; предмет, що може бути доказом
2) доказ, свідчення; ознака; даніsilent [eloquent] testimony — мовчазне [красномовне]свідчення ( чогось)
to give /to bear/ testimony to smth — свідчити про щось [див. 1,]
3) твердження, (урочист заява; клятвене запевняння; відкрите визнання)4) pl; peл. скрижалі; священне писання; десять заповідей -
7 evidence
1. n1) свідчення; підстава; дані; факт (и); ознаки; доказ2) очевидність, явністьin evidence — наявний, помітний
3) юр. доказ4) свідок5) показання свідка6) юр. документ, що підтверджує певне право2. v1) свідчити, показувати2) доводити; бути доказом* * *I n1) підстава; дані, факт(и), ознака ( ознаки); свідчення; доказ, свідчення2) очевидність, явністьin evidence — наявний, присутній; помітний
3) юp. доказ; показання свідка або обвинувачуваногоhearsay evidence — показання з чужих слів; свідок
4) юp. документ, яким підтверджується яке-небудь правоII v1) свідчити, показувати2) бути доказом, підтверджувати3) юp. давати показання; доводити; бути доказом -
8 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
9 testimony
n1) юp. показання свідка; показання свідків як доказexpert testimony — висновок /показання/ експерта
to doubt smb 's- — засумніватися в чиїхось показаннях
to produce testimony to /of/ one's statement — привести докази в підтримку своїх тверджень
to give /to bear/ testimony (to smth) — давати показання ( про щось) під присягою [див. 2]
to call smb in testimony — призвати когось у якості свідка; предмет, що може бути доказом
2) доказ, свідчення; ознака; даніsilent [eloquent] testimony — мовчазне [красномовне]свідчення ( чогось)
to give /to bear/ testimony to smth — свідчити про щось [див. 1,]
3) твердження, (урочист заява; клятвене запевняння; відкрите визнання)4) pl; peл. скрижалі; священне писання; десять заповідей -
10 dowód
ч1. доказ; довід; факт; підтвердження; свідоцтво;2. доказ (юрид.); ▼ dowód rzeczowy: речовий доказ;3. паспорт, посвідчення, посвідка, документ; ▼ -osobisty: паспорт -
11 witness
I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
12 examination
розгляд; аналіз; експертиза, обстеження, огляд (в т. ч. медичний); догляд, перевірка; опитування, опит ( у суді); допит ( свідка або підсудного в суді); судове розслідування (слідство); висновки слідства; протокол- examination boardexamination of evidence by court — аналіз (розгляд) доказів ( або свідчень) судом
- examination by touch
- examination by witness
- examination certificate
- examination de bene esse
- examination department
- examination for nonobviousness
- examination for subject-matter
- examination-in-chief
- examination in court
- examination of accounts
- examination of automobile
- examination of bullets
- examination of case in court
- examination of causal relation
- examination of claim
- examination of corpse
- examination of exhibits
- examination of handwriting
- examination of ink
- examination of paper
- examination of party
- examination of proposal
- examination of witness
- examination procedure
- examination record book
- examination standard
- examination system
- examination upon oath -
13 extrinsic evidence
1) доказ; свідчення (свідка); засіб доведення; свідок; дані; підстави; зовнішній доказ ( що лежить поза документом)2) слугувати доказом; підтверджувати; давати свідчення -
14 original evidence
справжній доказ, справжні докази; свідчення свідка події; початковий доказ -
15 evidence
I n1) підстава; дані, факт(и), ознака ( ознаки); свідчення; доказ, свідчення2) очевидність, явністьin evidence — наявний, присутній; помітний
3) юp. доказ; показання свідка або обвинувачуваногоhearsay evidence — показання з чужих слів; свідок
4) юp. документ, яким підтверджується яке-небудь правоII v1) свідчити, показувати2) бути доказом, підтверджувати3) юp. давати показання; доводити; бути доказом -
16 question
1) питання; допит ( свідка або підсудного); розслідування; слідство; опитування; заперечення; сумнів2) допитувати, проводити допит; запитувати, питати, опитувати; ставити під сумнів, піддавати сумніву, не довіряти•- question a witnessquestion for the jury upon the evidence — питання, що підлягає розгляду та вирішенню присяжними після розгляду ними поданих доказів
- question abusively
- question an arrested man
- question at issue
- question closely
- question for the jury
- question hour
- question of competence
- question of confidence
- question of constitutionality
- question of fact
- question of guilt
- question of law
- question of principle
- question of procedure
- question the constitutionality
- question the ruling of a court
- question the truth
- question time
- question to the defence
- question to the defense
- question to the prosecution
- question under caution -
17 plant
1. n1) рослина; саджанець2) перен. новачок; юнак; нащадок3) збірн. урожай4) рістto lose plant — хиріти, умирати
5) поза; позиція6) амер. похорон7) завод, фабрика; підприємство8) установка, устаткування, комплект машинfarming plant — сільськогосподарське устаткування, комплект сільськогосподарських машин
9) перен. капітал, багаж10) агрегат, механізм11) амер. рибна сажалка12) розм. сищик, детектив13) поліцейська засідка14) крадене; склад краденого15) шахрайство; ошуканствоplant association — рослинна формація, фітоценоз
plant community — фітоценоз, рослинна формація
plant shopper — особа, що купує для усіх працівників підприємства
2. v1) саджати; сіяти; засаджувати2) міцно ставити, установлюватиto plant mines — ставити міни, мінувати
3) всаджувати, утикати, устромляти4) завдавати (удару)5) спорт. забити (гол)6) запроваджувати, заводити, впроваджувати7) вселяти (думку)8) засновувати, заселяти9) амер. ховати (померлих)10) покинути, залишити11) запускати (рибу тощо у водоймище)12) завозити (тварин для акліматизації)13) приставити (шпигуна тощо)15) обманювати, дурити, підстроювати (шахрайство)16) уміло підвищувати склад проб (продаючи копальні)plant on — підсовувати, збувати
* * *I n1) рослинаhothouse /warmhouse/ plant — теплична рослина; саджанець; сіянець; ( посаджений) живець, відсадок; нащадок; парубок; молодик; новачок; дрюк
2) урожай3) рістto lose plant — хиріти, умирати
to fail in /to miss/ plant — не проростати, не давати сходів
4) поза; позиція; підошва ( ноги)5) cл. устрична банка; рибний кіш6) cл. детектив, шпик; інформатор, підсаджений у камеру, який проник в організацію; поліцейська засідка, пастка7) злодійськ. жapг. укриття, притулок, схованка; "хата"; склад краденого; крадене8) обман, шахрайство, обдурювання, ошуканство; підступ9) принада; підставна особа (яка робить першу ставку в азартній грі, першою називає ціну на аукціоні); учасник, який має певне завдання (аплодувати, свистіти); журналіст, який задає заздалегідь домовлені питання на прес-конференції10) інформація, передана журналістові під виглядом такої, що "просочилася"11) підкинутий доказ12) миcт. репліка, незначний епізод або натяк, що виявиться важливим пізнішеII v1) саджати; сіяти; засаджувати2) ( міцно) ставити, вставляти, встановлювати3) всаджувати, устромляти; завдавати удару; ударяти з силою; cпopт.; cпeц. забити гол4) впроваджувати, насаджувати5) вселяти (думку, любов)6) засновувати (колонію, місто); refl поселятися; поселяти, заселяти; колонізувати7) розводити; пускати (устриць, рибу у водойму); ввозити ( нові види тварин для акліматизації е розведення)8) проробляти махінації, обманювати; ошукувати9) cл. штучно підвищувати вміст проб ( при продажу рудника)10) розміщати; розставляти11) cл. приставити (кого-небудь, шпика, детектива); підсадити ( інформатора в тюремну камеру); укоренити, ввести ( свою людину в організацію)12) підкидати, задавати ( навідні запитання); неофіційно передавати пресі інформацію ( яка нібито просочилися); піддавати розголосу ( з метою самореклами)13) підкидати (бомбу, інкримінуючі матеріали)14) миcт. включати, вводити (епізод, персонаж) у п'єсу15) cл. закривати, ховати; ховати, переховувати ( крадене)16) кинути, покинути ( у біді)III n1) завод, фабрика; підприємствоengineering plant — машинобудівний завод; станція
power plant — електростанція;; силова установка; цех
blast- furnace plant — доменний цех; заводи
2) установка; устаткування, обладнання, комплект машинpurification plant — очисна установка; агрегат, механізм; основні виробничі засоби ( включаючи землю); капітал, багаж (нaпp., інтелектуальний)
-
18 voucher
n1) поручитель2) юр. свідок3) письмове свідчення (поручительство); письмова гарантія (рекомендація); порука, запорука; засвідчення, посвідчення (факту)sick voucher — посвідка про хворобу; лікарняний листок
4) грошовий виправдний документ; розписка; ваучер5) контрольний талон, корінець (квитка, чека)6) авторитет; авторитетне джерело; цитований ав-> тор; доказ, довід8) театр. контрамаркаvoucher copy — друк. сигнальний примірник
* * *I n.1) поручитель, гарант2) письмове свідотство або поручительство; письмова гарантія або рекомендація; письмове посвідчення факту; sick voucher лікарняний лист; voucher for payment свідотство про виплату, грошовий виправдальний документ ( оплачений рахунок-фактура); cash voucher розписка про отримання грошей; касовий чек3) контрольний корінець (ч.ека, білету); luncheon voucher талон на обід ( оплачений наперед); voucher сору полігр. сигнальний екземпляр4) юр. виклик в суд для підтвердження прав5) театр, контрамаркаII v.2) юр. складати документ ( аффідевіт) -
19 competence
кваліфікація; відповідність вимогам; компетентність; припустимість (доказів, свідчень тощо); юрисдикція; компетенція; дієздатність, правоздатність; правомочність; правочинність; правомочність давати свідчення ( про свідка)- competence of court
- competence of public authority
- competence requirement
- competence of testimony
- competence of the accused
- competence of witness
- competence to stand trial
- competence to testify
- competence to witness -
20 direct evidence
пряма уліка, прямий доказ; пряме свідчення свідка
- 1
- 2
См. также в других словарях:
НТН (телеканал) — НТН ООО «Телестудия «Служба информации» Страна … Википедия
посилатися — а/юся, а/єшся, недок., посла/тися, пошлю/ся, пошле/шся, док. 1) Вказувати на кого небудь як на свідка або авторитетну особу, називати щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій і т. ін. || Для обґрунтування своїх дій або… … Український тлумачний словник